Б Р А Т И    К А П У Ц И Н И

Вони прагнуть бути людьми Бога, людьми молитви, людьми, які шукають усіх і ведуть діалог з усіма, людьми єдності та солідарності зі слабкими та вбогими.

Ми намагаємось називатись і бути насправді “братами люду ”, йти по життю разом з іншими. Наш монастир – це весь світ. Там, де хтось чекає, страждає, бореться, також хочемо бути і ми з нашою спільнотою, співучастю, солідарністю.

Святий Франциск не доручав своїм братам “особливого завдання”, - він наказав жити Євангелієм завжди і всюди. На цьому будується наша свобода. Згідно з Євангелієм нас судитимуть по заповіді любові: ”Я був голодний, я був спраглий, був у в'язниці… і ви дали мені їсти, пити, ви відвідали мене тощо.”

Закінчуючи, я хотів би тобі, мій брате, сказати ось ці слова: якщо ти боїшся йти вперед, якщо боїшся впасти, якщо тебе лякає сходження вгору, якщо ти боїшся помилитись, якщо лякають тебе праця і самопожертва, якщо ти жахаєшся нашого життя,… облиш це.

А якщо ця проста розповідь про життя братів щось викликала в тобі: якесь прагнення піти далі, пізнати більше, надати твоєму життю більший сенс… станьмо друзями, станьмо братами.

Брати капуцини, не зважаючи на однаковий одяг не є однакові, кожний є інший, кожний є даром для іншого, а разом – сини Святого Франциска, брати один для одного і для всіх людей.

Календар заходів >>