"Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому!
Ти єси Бог мій, і я дякую Тобі, о Боже мій, Тебе я буду возносити.
Дякуйте Господеві, бо добрий, бо вічна Його милість."
(Пс.118, 24.28-29)
Дорогий Брате!
Вже близько КАНІКУЛИ, які нам дає Господь. Позаду нас черговий навчальний рік і я запрошую Тебе до щирої та радісної подяки Богові за цей час, за Його ласки, за те, що Він провадив нас та оберігав на протязі цього року навчання, який вже закінчується. У році, подібно як і у тижні, є час для праці та є час для відпочинку. В тижні часом відпочинку є День Господній, а у році ним є канікули. День Господній, як і канікули, це не тільки час відпочинку, але також час молитви, роздумів та різноманітних розважань. Коли ми вільні від шкільних чи університетських обов'язків то маємо змогу подивитись на своє життя, покликання та віру з певної дистанції, захоплюючись разом зі святим Франциском красою природи, яку для нас створив Господь. Власне канікули є таким чудовим періодом на протязі року, коли Господь дає нам вільний час, щоб ми почерпнули нових сил та зустрілись з Ним у природі, в церкві, в Святому Письмі і на реколекціях.
„Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому!
(Пс.118, 24)
День Господній , так як і канікули, є часом радості та веселощів. Про цей чудовий день Іван Павло ІІ написав апостольський лист „ Dies Domin і ”: „Це відлуння радості, спочатку несмілої, а згодом захоплюючої, такої, якої зазнали апостоли цього ж дня ввечері, коли до них прийшов воскреслий Христос і коли вони отримали дар Його миру і Його Духа (пор. Йн. 20,19-23). Ця предивна подія, Воскресіння Господа, не лише вирізняється на фоні усієї історії людства, як абсолютно неповторна, але становить сам центр таємниці часу. Адже Христові „належить час та вічність”. Тому згадуючи не лише раз в році, а кожної неділі день воскресіння Христа, Церква прагне вказувати кожному поколінню те, що становить суть цілої історії, суть в якій таємниця початків зустрічається з таємницею остаточного призначення світу”.
Нажаль, так як і сіль може втратити свій смак, так і неділя сьогодні втратила свій сакральний характер. Коли неділя втрачає первинний сенс і стає лише „закінченням тижня”, трапляється так, що горизонт людини стає таким тісним, що не дає їй змоги побачити „неба”. Навіть святково одягнена, вона вже не вміє „святкувати”. Розуміння Дня Господнього тільки як частини споживацького „вікенду” веде до звуження, якщо не до повної смерті духовності людини, яка поволі стає істотою споживацько-рекреаційною. Однак, від учнів Христа очікується, щоб вони не плутали святкування неділі, яке повинно бути справжнім освяченням Дня Господнього, з „закінченням тижня”, який, в основному, розуміється, як час відпочинку та розваг. Тут дуже потрібна справжня духовна дозрілість, котра допоможе нам, християнам, „бути собою” та вчинить, що послідовно дотримуючись вірності дарові віри, ми будемо вміти завжди дати відповідь тому, хто вимагатиме справоздання про нашу надію (пор. 1Пт 3, 15). В добу, коли в очах людей втрачає цінність усе святе, так як і святкування Дня Господнього, світ потребує від нас автентичного свідоцтва – як належиться святкувати неділю.
Обов'язок святкування неділі, особливо, через участь в Євхаристії та через відпочинок в дусі християнської радості і братерства – стає знаком нашої релігійної самосвідомості. Цей день є центром християнського життя. „Не бійтеся! Відкрийте, навстіж відкрийте двері для Христа!”, це заклик до нового відкриття неділі: Не бійтеся жертвувати ваш час Христові! Так, відкриймо Христові наш час, щоб Він міг роз ' яснити його та направити в правильному руслі. Він є Тим, Хто знає таємницю часу та вічності і Він жертвує нам „Свій день”, як завжди новий дар Своєї любові. Нове відкриття сенсу цього „дня” є ласкою, якої варто просити не лише для того, щоб виконати в житті накази віри, але перед усім, щоб дати конкретну відповідь на правдиве та глибоке прагнення кожної людини.
Час, пожертвуваний Христові ніколи не є втраченим часом, але швидше часом, який віднаходимо, отримуємо для того, щоб надати глибоко людський характер нашим відносинам з іншими та нашому життю.
Участь в недільній Літургії
Один католик в неділю вранці завжди казав своїй жінці:
-
Можеш піти на Службу Божу за нас обох.
Однієї ночі йому приснилось, що вони двоє з жінкою померли та разом стали біля воріт неба. Святий Петро запитав:
-
Це сім'я Петренків?
-
Обоє кивком голови ствердили, що „так”.
-
Добре, тоді пані Петренко може увійти, сама за вас обох – сказав Святий.
Брате, не забувай дякувати та прославляти Бога під час канікул!!!
Схожа ситуація з КАНІКУЛАМИ, які перед нами. Канікули це час не тільки для того, щоб його повністю змарнувати, але й, щоб хоча б його частину віддати ГОСПОДУ, Котрий є Господом усього „часу”. Не може в них забракнути відпочинку, приємно проведеного часу на природі, віддиху на повні груди, але також прославлення Бога, Котрий для нас створив увесь світ. Святий Франциск запрошує нас до спільного прославлення Бога в створіннях. Ми не можемо бути сліпі та глухі на ці знаки Божої любові, які закликають нас до Святості та Краси, яка має своє джерело в Тому, Котрий є самою Красою та Любов ' ю. Коли Бог створював світ і усі створіння Він „бачив, що були добрі” (пор. Бут 1,10.12 і т.д.). Цей фрагмент, кілька разів повторюваний в розповіді про створення освітлює позитивним світлом усе, що знаходиться у всесвіті. Чи Ти помічаєш те, що створіння добре? Якщо ТАК, то дякуй Богові та вихваляй Творця. Якщо НІ, попроси Його про світло очей, яке дозволить Тобі побачити все те, що Господь для нас приготував.
Ніхто не замінить Тебе у принесенні цієї подяки, так, як не замінить у виїзді на море чи в гори. Чи, може, Ти б хотів, щоб хтось замість Тебе поїхав на прекрасний відпочинок на природі, а Ти б залишився вдома? Така сама ситуація з участю в недільній Євхаристії. Ніхто Тебе не замінить і замість Тебе не зустрінеться з Месією, найбільше, що може зробити, хіба що помолитися за Тебе, просячи в Бога про твоє навернення. Ісус запрошує Тебе особисто до зустрічі з Ним в Причасті. Це настільки важлива Особа (Найважливіша), що ми не можемо злегковажити Його запрошенням. Врешті це не є гіркий обов'язок, відбутий як послуга з нашої сторони, а насправді солодкий та плідний час зустрічі з Богом.
Заохочую Тебе до того, щоб у своєму житті Ти завжди та неустанно дякував Богові та прославляв Його. Завжди пам'ятай про Того, дякуючи Котрому, можеш відпочивати та милуватися красою та добром світу, Ним створеного. Під час канікул заохочую Тебе до прекрасної молитви псалмами, на початок:
Пс. 118
***
„Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом...” ( Проп. 3,1)
Є час навчання та час канікул, час роботи та час відпочинку. Зараз зближується час Божого відпочинку. Як Ти вже знаєш, не може бути добрих канікул без участі в наших реколекціях, тому запрошуємо Тебе!
Дні братерства для хлопців:
20 - 22 червня 2008
м.Старокостянтинів
Початок о 17.00, закінчення o 15.00
Реколекції для міністрантів:
13 - 22 серпня 2008
с.Шебутинці над Дністром
