Перша річниця смерті Слуги Божого Івана Павла ІІ: молитовне чування на площі святого Апостола Петра та заупокійна Свята Літургія у Ватикані, очолена Папою Бенедиктом XVI.

Увечері 2 квітня, після Марійного чування та проказування вервиці, що з нагоди першої річниці смерті Папи Івана Павла ІІ зібрало на площі святого Апостола Петра у Ватикані десятки тисяч людей із палаючими свічками в руках, Святіший Отець Бенедикт XVI звернувся до присутніх наступними словами: «Дорогі брати та сестри, ми зібралися цього вечора, в річницю смерті всіма улюбленого Івана Павла ІІ, на це Марійне чування, організоване Римською єпархією. Вітаю всіх вас присутніх на площі Св. Апостола Петра, починаючи від Кардинала вікарія Камілло Руїні та владик-помічників, як також зібраних тут кардиналів, єпископів, священиків, ченців, черниць та вірних, а, зокрема, молодь.

Справді, сьогодні тут на молитву символічно зібралося ціле місто Рим. Моє окреме привітання кардиналу Станіславу Джівішу, Архиєпископу й Митрополиту Кракова, багаторічному співпрацівнику покійного Папи. Вже проминув рік від смерті Слуги Божого Івана Павла ІІ, але пам'ять про нього продовжує жити і свідченням цьому є численні заходи, запрограмовані на ці дні в різних кінцях світу. Він залишається присутнім в нашій пам'яті та серця; він продовжує передавати нам свою любов до Бога та людей; спонукати всіх, а, зокрема, молодь, вірити в добро та не боятися слідувати за Христом.

Як підсумувати життя та євангельське свідчення цього великого Понтифікату? Можемо спробувати зробити це вживаючи два слова: вірність та посвята. Абсолютна вірність Богові та повна посвята своїй місії Паст и р я Вселенської Церкви. Його вірність та посвята стали ще переконливішими в останні місяці його життя, коли він у своєму тілі переживав те, про що писав в апостольському листі «Спасенне страждання»: «Страждання присутнє в світі, щоб визволити любов, щоб породити діла милосердя до ближніх, щоб перетворити людську цивілізацію в цивілізацію любові».

Його недуга, яку він так відважно переносив, зробила всіх уважнішими до людського страждання, до кожного фізичного та духовного терпіння людини. Надала стражданню гідності та цінності, свідчачи, що людина не є цінною задля своєї ефективності, задля свого зовнішнього вигляду, але, сама собою, тому що створена та люблена Богом. Словами та жестами улюблений Іван Павло ІІ не переставав вказувати світові, що людина, яка дозволяє себе обняти Христові, не зменшує своєї людськості, якщо людина пристає до Христа всім серцем, вона ніколи не терпить нестачі чогось. Навпаки, зустріч з Христом чин ить наше життя багатшим. Саме тому, що він постійно наближався до Христа через молитву, споглядання , любов до Правди та Краси, наш улюблений Папа зміг вчинити кожного з нас супутником його подорожей та з не меншим авторитетом промовляти до тих, хто далекий від віри.

У першу річницю його повернення до дому Небесного Отця, ми запрошені цього вечора знову прийняти духовну спадщину, яку він залишив, ми спонукані до пошуку правди, яка єдина здатна заспокоїти потреби нашого серця. Він закликає нас не боятися слідувати за Христом, щоб нести всім добру новину Христа, яка є закваскою більш братнього та одностайнішого людства.

Нехай Іван Павло ІІ допоможе нам з небес пройти цю дорогу життя, залишаючись вірними учнями Христа, щоб бути «ранішніми сторожами», як це він часто любив повторювати, на початку третього тисячоліття. Просімо про це Пречисту Діву Марію, Матір нашого Спасителя, до якої він плекав глибоку побожність», - закінчив Папа.

Потім Святіший Отець звернувся до вірних в Польщі, які перебували на телевізійному зв'язку з площею Св. Петра в Римі та уділив всім Апостольське Благословення.

3 квітня 2006 року, о 17:30 римського часу на площі святого Апостола Петра у Ватикані Святіший Отець разом із кардиналами відправив урочисту заупокійну Божественну Літургію за свого, святої пам'яті попередника, Слугу Божого Івана Павла ІІ. І так, як напередодні ввечері, площу святого Петра заповнили десятки тисяч римлян та паломників з усього світу, щоб згадати молитвою і справжнім зворушенням серця улюбленого Пастиря .

«Цього вечора наша думка з хвилюванням повертається до хвилин смерті улюбленого Папи, - сказав у проповіді Святіший Отець Бенедикт XVI, - але, одночасно, серце немов спонукає дивитись вперед. Відчуваємо, як у нашій душі наново лунають його часті заклики безстрашно прямувати шляхом вірності Євангелію, щоб бути віс никами миру і свідками Христа у третьому тисячолітті, бути миротворцями і будівничими надії».